«Для нас діти — це особистості, котрі просто потрапили в умови, яких не обирали» — інтерв’ю з керівником digital-відділу благодійного фонду «Голоси дітей» Дмитром Ромашко
Ми в Inweb переконані, що прості та щирі розповіді про щоденну роботу, успіхи та труднощі, навіть історії про помилки, можуть стати неоціненним ресурсом для всіх, хто працює у сфері благодійності.
Сьогодні ми раді представити вам розмову з Дмитром Ромашком, керівником digital-відділу благодійного фонду «Голоси дітей». Дмитро поділився досвідом роботи в благодійному фонді, розповів про особливості комунікації з різними аудиторіями та розкрив секрети ефективного SMM у благодійному секторі.
Початок роботи у фонді
Благодійний фонд «Голоси дітей» — українська неприбуткова організація, яка з 2015 року надає психологічну та психосоціальну підтримку дітям, постраждалим від війни в Україні.
Основні напрями діяльності фонду:
- Допомога дітям та батькам (психологічна та психосоціальна підтримка, неформальна освіта, кейс-менеджмент, гуманітарна допомога).
- Адвокація голосу дитини на українських та світових майданчиках.
- Посилення громад і дитячих закладів (ремонт та облаштування дитячих просторів, хабів, укриттів).
- Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни.
Дмитро Ромашко приєднався до фонду «Голоси дітей» 21 червня минулого року. До цього його професійний шлях був досить різноманітним. Він працював у комерційних проєктах: на AliExpress, телеведучим на Music Box, рік займався волонтерством та зборами.
«Перші місяці в SMM у некомерційній сфері мені було доволі складно, тому що я сам за освітою юрист, працював колись у Харківській обладміністрації, котру розбомбили, тому я писав доволі нудними канцеляризмами. Знаєте, оце “відповідно до”, “згідно з” — у фонді це треба було міняти, тому що така комунікація важко сприймається».
Канали комунікації та цільова аудиторія
Фонд «Голоси дітей» використовує різноманітні канали комунікації для різних аудиторій:
- Facebook українською (37 тисяч підписників). Цільова аудиторія: батьки з дітьми, українські донори, партнери, журналісти. Контент: інформація про діяльність фонду, поради, новини, звіти.
«Наша українськомовна сторінка налаштована на комунікацію з батьками, які мають дітей. Наша основна ціль — зняти стигматизацію у зверненнях до психологів та висвітлення роботи. Тут також журналісти, українськомовні донори та партнери, котрі слідкують. За минулий рік додалось 20 тисяч підписників, в основному через психоедукаційні матеріали (поради) від наших психологів».
- Facebook англійською, орієнтований на міжнародну авдиторію.
«Тут ми показуємо роботу фонду, надану допомогу завдяки підтримці донорів та партнерів. Також доносимо інформацію про новини війни, пов’язані з дітьми. Але етично, без чутливих фото».
- Instagram англійською (13 тисяч читачів).
«Із початком повномасштабної війни нас підтримали Мадонна, Опра, багато знаменитостей. Прийшли підписники. Тепер з цим складніше, адже завжди краще заходить емоційно-хайповий контент. Та ми не жертвізуємо дітей, не виставляємо неприйнятних чи чутливих фото. Наш шлях — показати, як діти змінюються завдяки підтримці небайдужих людей. Кожна наша історія має демонструвати зміни й залишати відчуття надії, а не розпачу».
Це звичайний для благодійного фонду акаунт, де цільова аудиторія — журналісти, донори, партнери. У планах додавати переклад українською, тому що багато українців підключається.
«У нас є перекладачі, також ми залучаємо і волонтерів. Сммник зазвичай пише українською, а вони вже адаптують текст, щоб це був грамотний текст із використанням місцевих фраз чи словосполучень».
- LinkedIn, який використовується як візитівка для міжнародних партнерів та донорів.
«Ми там підтримуємо зв’язок із міжнародними партнерами, адже це професійна спільнота, тут багато міжнародних колег. Також ми використовуємо LinkedIn для особистого бренду засновників фонду».
- Twitter (X). Використовується обмежено, час від часу. Але там добре проводити особисті збори, якщо є багато друзів, тоді твітер непогано працює.
«Найскладнішою мережею для НГО вважаю саме Twitter (Х). Я там роблю особисті збори постійно, у мене багато друзів воюють, я для них роблю. Але в рамках комунікації фонду це складніше. Twitter добре спрацьовує на одну конкретну цільову аудиторію — це іноземні журналісти. А так там багато хайпу, мемів, срачів, неадекватних дописів. Треба сидіти у твітері постійно та відчувати його, тоді є сенс вести там комунікацію. Якщо це для вас “терра інкогніта”, краще зосередитися на інших каналах комунікації».
- TikTok, орієнтований на підлітків. Контент створюється разом із підлітками-бенефіціарами фонду.
Дмитро підкреслює важливість TikTok як платформи для зв’язку з підлітками:
«Моя колега знімає TikTok для підлітків і з підлітками. Є діти, які проводять багато часу в наших центрах. Вони хочуть бути залученими до нашої комунікації і самі знімають відео для нашої сторінки. Розповідь про те, що це нормально звертатися до психологів та радитися щодо своїх проблем, з вуст підлітка викликає довіру. Тому з TikTok до нас надходять запити саме від дітей, цим канал дуже цінний. За рік роботи ми отримали тільки у TikTok охоплення в 3 млн. Але наша ціль не охоплення. Плекати покоління, здатне зрозуміти, що таке психічне здоров’я — ось наша ціль».
- YouTube, де зібрані подкасти з гостями та психологами фонду.
«Для YouTube ми знімаємо та викладаємо наш “Голосний подкаст”, поради психологів, історії дітей. У подкасті співзасновники фонду Азад Сафаров та Олена Розвадовська у дружній атмосфері говорять із дітьми, з публічними людьми, психологами — про дітей та для дітей — це підсилення їхнього голосу в суспільстві. Звісно, виробництво контенту — певно найскладніший процес. Підготовка, знімання, монтаж, просування. Цим зазвичай займається наш відеопродакшн, залучаючи колег для багатоденних зйомок».
- Viber, виключно з порадами наших психологів. Він розрахований на нашу цільову аудиторію — матерів 24-45 років. Важливо, щоб психологічні поради завжди були під рукою.
- Сайт, де є наші новини, команда, місія та цінності, політики, поради, благодійні кампанії, реквізити для пожертв та звіти. Ним займається редакторка сайту або літературна редакторка, яка також перевіряє всі наші тексти.
Вимірювання ефективності каналів комунікації
Дмитро розповідає про їхній підхід до аналізу ефективності різних каналів комунікації:
«Ми відстежуємо, як працюють канали, за статистикою звернень на нашу лінію психологічної підтримки 0800 210 106. Тобто, щомісяця аналізуємо, звідки про нас дізнаються люди. Скільки людей прийшло, побачивши нас у фейсбуці, у вайбері, і так далі. Також колеги надають нам довідку із CRM-системи. Після цього на спільній комунікаційній нараді ми аналізуємо, що спрацювало, а що ні. Які теми “зайшли” найкраще, а які дописи “провалилися”. Наприклад, ми вже знаємо, що найбільше нашим цільовим подобається психоедукація. Це — прикольні, яскраві картинки з ілюстраціями на психологічну тему, де зрозуміло пояснюються складні теми або даються поради. Їх готують наші психологи із комунікаційником. Також у кожного напрямку нашого відділу комунікації є свої КРІ, які виходять з комунікаційної стратегії. Наприклад, медіавідділ щомісяця має прозвітувати про кількість публікацій в регіональних, національних та міжнародних медіа, де йдеться про фонд. Також розповідають про успішні чи неуспішні пітчі тем для медіа. Відеопродакшн звітує про кількість та якість відео, випущених за місяць. Наш напрям — SMM — звітує про кожен канал комунікації, звертаючи увагу на охоплення, залученість, реакції».
Структура команди комунікацій та робочі процеси
Команда комунікацій фонду «Голоси дітей» складається з:
- Керівник комунікаційного відділу фонду.
- Відділ Digital та SMM (це ми) — SMM-менеджери та літературна редакторка, яка також займається новинами для сайту.
- Креативна команда (дизайнерки, які роблять усе, від дизайну наших центрів та бігбордів для соцкампаній, до візуалу в SMM).
- Продакшн-команда (продюсерка та операторка).
- Медіа-напрям: менеджери з роботи зі ЗМІ та координацією з регіональними центрами фонду.
- Фаховий психолог, який перевіряє наш контент у психологічному аспекті.
Створення та розподіл контенту
У команди фонду є комунікаційна та SMM-стратегії. SMM-стратегію писали на основі комунікаційної, розробляли, опираючись на досвід, етику та політику комунікації з дітьми. Це важливо, адже фонд, працюючи з дітьми, які мають досвід війни, розповідає про багато чутливих тем, і без обережного виваженого ставлення до контенту обійтися неможливо.
«У нас є прописаний ToV [голос бренду — прим. ред.]. Ми акцентуємо на тому, що не можна жертвізувати дітей, та не знецінюємо жоден досвід чи почуття. Для нас діти це не “маленькі українці, яких ми рятуємо й самостверджуємося”, це — особистості, які опинились в умовах, яких ніхто не обирав. І це не наше майбутнє, а вже теперішнє України. У нас є комунікаційна та SMM-стратегія, є брендбук. Під час мітингів усі поради, здобутки, важливі моменти, висновки, на яких ми вчимося, ми збираємо в документ, якій називається “Важливі посилання”. І коли нова людина приходить, ми показуємо цей документ, пояснюємо і далі рухаємось разом синхронно».
Процес створення контенту у фонді «Голоси дітей» базується на новинах фонду, анонсах івентів, корисних постах від психологів, цитатах дітей про війну, постів амбасадорів фонду, звітах. Дмитро пояснює:
«Іноді в нас є відчуття, що ми працюємо на новинах у прямому ефірі. У нас є планування, ми більш-менш знаємо, що буде в нас наступного тижня. Але паралельно з цим відбувається купа всього одночасно. Контент вибираємо відповідно до рубрикатора. Тобто я не буду постити декілька схожих новин підряд. Обираю різний контент, щоб він чергувався. Психоедукація, звітні пости, чи колонка засновників. І ми це все намагаємось збалансувати, щоб було дійсно цікаво».
Команда одночасно створює контент для україномовної та закордонної аудиторії. Важливо, що керівництво фонду припускає, що кожен може припуститися помилки, а не помиляється тільки той, що нічого не робить. Тобто кожен член команди може сміливо пробувати і пропонувати ідеї.
«Фонд, засновників та всю нашу роботу в інтернеті “бачать” саме через дописи у соцмережах. Тому звісно, я часто хвилююсь перед тим, як натиснути “публікація”. Але ми завжди апрувимо фаховий контент з колегами та психологами. Це важливо».
Відповідальний підхід до комунікації: перевірка текстів психологами
Команда SMM тісно співпрацює з командою психологів, які перевіряють ключові тексти перед публікацією. Дмитро розповідає про цей процес:
«У нас є важливий орган, який називається “Центр психологічної експертизи та методології”. Це колектив психологів, які перевіряють усі програми, процеси та комунікацію фонду. Бо ми, як SMM, можемо накреативити чогось, але вони повертають нас до політик фонду, повертають до головного — навіщо ми це робимо, який має бути ефект, і чи це психологічно етично».
Ресайзи контенту
Дуже полегшує роботу адаптація контенту для різних платформ та форматів.
«Виходить стаття в ЗМІ від наших психологів. Далі ми беремо ключові фрази із цієї статті, ключові меседжі й переносимо, наприклад, на картки для Instagram, щоби це краще сприймалося. Ми адаптуємо контент, пишемо підводку до поста. Ключове виносимо в картки, у stories. Тобто є люди, які хочуть просто побачити, прогорнути в Інстаграмі або у Фейсбуці, а є ті, які хочуть прочитати повну статтю. Їх ми скеровуємо на повний матеріал. Також можна на цю тему зняти TikTok з психологом. Таким чином — одне повідомлення, перепаковане у різні формати, отримає велике охоплення і кілька разів досягне цільової аудиторії. Саме тому одну одиницю контенту важливо перепаковувати у різні формати для різних каналів. А ще це скорочує час роботи SMM-менеджерів над генерацією контенту».
Співпраця зі ЗМІ та блогерами
За співпрацю зі ЗМІ відповідає окремий спеціаліст — медіаменеджер. Дмитро розповідає:
«У нас є медіаменеджерка. Саме вона співпрацює зі ЗМІ і вона ж коориднує контент між усіма нашими центрами. Усі ЗМІ зараз хочуть історії дітей. Клікбейт, усе це ви самі розумієте. Вона шукає історії, про які можна розповісти на широкий загал разом із нашими психологами».
Фонд має чіткі правила щодо інтерв’ювання дітей та висвітлення їхніх історій:
«Наша ексдиректорка з комунікацій, яка розробила комунікаційну стратегію та процедури роботи відділу — разом з психологами фонду створила складну процедуру підготовки чутливої дитячої історії для медіа. Цей алгоритм складається з 12 етапів і відбувається у супроводі психолога. В публічну сферу ми виводимо виключно тих дітей, які отримали терапію, стабілізувалися, хочуть і готові говорити, а також мають на це дозвіл психолога та батьків. Також наші членкині Правління Ольга Тимченко (наша екскомсдиректорка) та Наталія Масяк (дитяча психіатриня) розробили одноденний тренінг для журналістів про те, як етично інтерв’ювати дитину, котра пережила складний досвід. Вони навчили команду тренерів і нині в 7 регіонах країни проходять ці тренінги для регіональних журналістів. Дуже важливими є наші Політики фонду по захисту дітей. Це правила, яких дотримується всі команда фонду. Окрім NDA, ми всі підписуємо згоду керуватися цими політиками і дотримуватися їх».
Колаборації та партнерства
Фонд «Голоси дітей» активно співпрацює з різними партнерами, але зіткнувся зі зміною ситуації після початку повномасштабної війни. Дмитро пояснює:
«Коли почалась повномасштабна війна, було дуже багато цікавості зі світу на підтримку українських дітей. Ми були єдиним фондом в країні, який з 2015 року займався дітьми війни. Тож про нас написала Мадонна та Опра. Весь світ вболівав за Україну. Був шок та бажання допомогти. Зараз уже на третьому році повномасштабної війни, будьмо відверті, ситуація змінилася. Тому треба ставати креативнішими, реагувати на цей виклик, об’єднуватися, щоб привертати до себе увагу. Нам ще треба багато працювати в напрямку колаборацій».
Фонд використовує особисті зв’язки та дружні комунікації команди для налагодження партнерств:
«SMM для НГО — це часто робота репутації та знайомств заради спільної мети. Наприклад, коли наша комунікаційна команда створила і запустили соціальну рекламну кампанію, ми всі включилися по максимуму. Про розміщення та колаборації домовлялися не лише наші медіаменеджерки, а всі, хто мав контакти в ЗМІ чи серед відомих людей. Так я підключив своїх знайомих співаків, співачок та акторів, адже раніше працював на телебаченні. Моїм особливо цінним репутаційним досягненням було те, що після моїх постів у SMM, моя давня подруга привела у фонд міжнародного партнера, який організував кемп для дітей із досвідом війни, а також дуже відчутно допоміг гуманітарно».
Успішні проєкти та їх вплив
Дмитро розповідає про успішний проєкт із режисеркою Марисею Нікітюк:
«Минулого року ми проводили двомісячний курс зі сценарної майстерності для підлітків із режисеркою Марисею Нікітюк. Він був онлайн. До нього долучилися різні діти, навіть одна дитина з окупації. В кінці курсу діти написали сценарій та самостійно зняли фільм у Карпатах. Ми організували для них пресконференцію та запросили їх на прем’єру в Київ. Це було неймовірно круто».
Тобто фонд не лише надає психологічну допомогу, але і створює можливості для творчого розвитку дітей, які постраждали від війни.
«Наша робота — це не лише про допомогу, але і про створення можливостей для розвитку та самовираження дітей, навіть у найскладніших обставинах.Так, 24 лютого 2023 року ми випустили книжку дитячих цитат “Війна голосами дітей”».
Тепер авторські права на неї отримав HarperCollins Publishers, який належить до п’ятірки найкращих англомовних видавництв. Частину коштів із продажу кожного примірника спрямують на психологічну допомогу українським дітям із досвідом війни. Старт продажів у США — в жовтні.
Плани на майбутнє та мрії команди
У фонді є дитяча креативна рада, там приблизно 10 дітей і вони консультують різні відділи фонду, в тому числі й SMM. Наприклад, наразі ми розпочали будівництво великого Центру дитинства. Діти долучаються до розробки проєкту, радять, що вони б хотіли там бачити. Ідеї від них: будинки на дереві, бомбосховище з кінотеатром, з якого не треба виходити під час тривог наші підрядники архітектори враховують.
Також, «Голоси дітей» хочуть зробити окремий дитячий напрямок комунікації, де діти спілкуються з дітьми. Команда ДКР займається зараз цим. У них є свій Instagram і Telegram, до якого дорослі СММники не мають доступу. Діти роблять усе самі, але радяться з основною командою час від часу.
Дмитро ділиться мріями та планами команди на майбутнє:
«Якби у мене був необмежений ресурс, то напевно, хотілося б зробити крутий дитячий фестиваль. Знаєте, якщо мріяти, що закінчилась війна, і щоб діти могли видихнути, порадіти. Хотілося б ще, щоб діти зняли фільм, який би побачив увесь світ. І ми віримо, що так і буде».
Цікаво, що саме завдяки фільму і був створений фонд «Голоси дітей». На зйомках документалки «Будинок зі скалок», яка була номінована на Оскар 2023, познайомились засновники фонду Азад Сафаров (другий режисер фільму) та Олена Розвадовська, яка консультувала команду як волонтерка, що працює з дітьми та правозахисниця.
- Текст підготувала Ната Заяць, контент-маркетологиня
- Матеріал завірив Микола Данченко, керівник відділу Nonprofit Marketing at Inweb
- Редактура: Ольга Беспалько, Роман Скрупник
