Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Український прапор, як і український герб тризуб, має в собі глибокий історичний, культурний зміст та символізм. Його походження, а також еволюція впродовж становлення Української держави, дозволяє глибше перейняти культурні традиції українського народу та національної самобутності.

До Дня прапора, який відзначається 23 серпня, Софія Гризовська, редакторка Медіа Inweb, підготувала текст, який допоможе детальніше вивчити джерела походження, становлення й символізм національного прапора України.
Фото: Нове креативне пакування для лінійки мінікефірів «Галичина» — кейс MOKO Digital

Походження синьо-жовтих кольорів та їх раннє використання на теренах України

Поєднання синього і жовтого кольорів, яке сьогодні є українським національним прапором, має глибокі корені, але не завжди було поширеним у древні часи. Це повʼязано з тим, що синій та жовтий барвники були складними для добуття. І, ймовірно, набули поширення на теренах України вже після прийняття християнства, під впливом візантійського іконописання.

Синій барвник найчастіше отримували з рослини індиго (Indigofera tinctoria) або з вайди фарбувальної (Isatis tinctoria). Сезонність цих рослин, поширення та необхідність мати певні навички для виготовлення барвника робили його дорогим та цінним.
Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності
Жовтий барвник було простіше отримати. Оскільки його зазвичай робили зі звіробою, сафлору (Carthamus tinctorius), куркуми, кори дуба чи певних лишайників. Для отримання жовтого пігменту рослини кип’ятили або настоювали у воді, а потім у відвар занурювали тканини, де вони набували жовтого кольору.
Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Використання синьо-жовтих барв скіфами та сарматами

Однією з найдавніших цивілізацій на теренах сучасної України були скіфи та сармати. Скіфи, які жили на території сучасної України з VII до III століття до н.е., використовували золото у своєму мистецтві та культурі, що можна вважати певним прообразом жовтої барви.

Синій колір у скіфській культурі не був таким поширеним, оскільки він вимагав доступу до певних природних пігментів. Однак, деякі археологічні знахідки свідчать про використання синього кольору в текстилі або кераміці, що могло відображати впливи інших культур, зокрема грецької або перської.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності
Реконструкція скіфського одягу VI століття до н. е. Джерело: журнал «Міжнародний туризм» №5 (71) 2006, ст. «Золото історії»

Русь-Україна та поширення християнства

Візантійська імперія, що мала значний вплив на Русь-Україну, принесла на українські землі нові культурні й релігійні символи, включаючи кольорову символіку.

З прийняттям християнства в 988 році на Русі почали широко використовувати синю барву в іконографії, церковних одежах і мистецтві, де вона символізувала небеса, чистоту та вічність. Жовтий колір (золотий) у цьому контексті символізував святість, царственість та божественну славу.
Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності
У Софійському соборі у Києві, для мозаїки використано 25 відтінків золотого та 21 відтінок синього

Вже з XI століття, коли Русь-Україна досягла свого розквіту, ці кольори використовувалися в гербах і на знаменах князівств. Синій колір символізував небо, вірність, мудрість, а жовтий — сонце, родючість, життя. З огляду на символізм, ці кольори стали уособленням гармонії між людиною і природою, що було важливим аспектом для слов’ян.

Історики відзначають, що синій і жовтий кольори часто з’являлися в геральдиці українських князівств. Наприклад, у часи князя Данила Галицького (XIII століття), на його гербі можна було побачити ці кольори, хоча офіційним прапором вони ще не стали.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Ці кольори також зустрічалися на гербах міських громад, таких як Львів і Київ, що свідчить про їхню популярність і значущість у середньовічній Україні.

Символізм кольорів у козацьку добу

Зі зростанням значущості козацтва в XV-XVIII століттях, українські прапори набули нових символічних значень. Синій і жовтий кольори стали відображенням свободи, боротьби за незалежність і патріотизму. Під час національно-визвольної боротьби козацькі знамена нерідко були оздоблені синьо-жовтими стрічками, що підкреслювало єдність і цілісність українського народу.

Одним із найвідоміших прикладів є стяг Гетьманщини, який складався з синього полотнища із золотим обрамленням, посеред якого був козак з мушкетом.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Синій колір у цьому випадку символізував небо і мир, тоді як золото означало перемогу і славу. Такий прапор не лише був символом військової сили, але й відображенням ідеї державності, що намагалися втілити у життя козаки.

Прапор у XIX столітті та відродження національної ідентичності

XIX століття стало епохою національного відродження для багатьох народів Європи, зокрема й для українців. Національні рухи, що активізувалися у цей період, прагнули відновити та зберегти культурну та історичну спадщину. Саме тоді синьо-жовті кольори набули значення символу боротьби за незалежність і національну ідентичність.

Перший офіційний синьо-жовтий прапор був піднятий у 1848 році у Львові, коли Головна Руська Рада — перша політична організація українців у Галичині — проголосила його своїм символом. Прапор складався з синього тла, яке обрамляла золота кайма, посередині зображувався золотий лев, що дереться на скелю.
Фото: Національний герб 1848 року на знаменах національної гвардії (реконструкція «Клейноди України»)
Національний герб 1848 року на знаменах національної гвардії (реконструкція «Клейноди України»)

Цей період також характеризується піднесенням національної самосвідомості та поширенням ідеї незалежної української держави. Синьо-жовтий прапор став символом цієї боротьби та залишався ним впродовж наступних десятиліть, попри численні заборони та переслідування з боку царської росії та інших окупаційних режимів.

Шлях до незалежності та формування ідентичності

У XX столітті синьо-жовтий прапор залишався частиною боротьби за незалежність, хоча його використання часто було під забороною.

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) у 1917 році синьо-жовтий прапор став офіційним символом молодої держави. Він був прийнятий як державний прапор на першій сесії Центральної Ради 22 березня 1918 року.

Солдати Української Галицької армії з синьо-жовтим прапором (синій колір на чорно-білих фото з поч. XX ст. відображався світлішим від жовтого)
Солдати Української Галицької армії з синьо-жовтим прапором (синій колір на чорно-білих фото з поч. XX ст. відображався світлішим від жовтого)

Цей акт підкреслював спадковість від давніх часів і прагнення українського народу до незалежності. Попри те, що УНР не змогла зберегти свою незалежність, прапор продовжував бути символом українського визвольного руху у міжвоєнний період.

Фото: Прапор Української держави Павла Скоропадського, 1918 року
Фото: Прапор Західної Української Народної Республіки від 1918 року
Прапор Західної Української Народної Республіки від 1918 року

Цікаво, що у книзі «Мої спомини про недавнє минуле» Дмитро Дорошенко зазначає, що перший прапор УРСР за часів Леніна був червоним із жовто-блакитним прапором у верхньому лівому куті. Але в 1919 році, через ідеологічні причини, прапор УСРР став просто червоним з абревіатурою назви республіки, обрамленою золотом.

У період між двома світовими війнами Закарпаття було частиною Чехословаччини, але місцеве українське населення прагнуло автономії та об’єднання з іншими українськими землями. Коли в 1938 році в результаті Мюнхенської угоди Чехословаччина почала розпадатися, Закарпаття отримало автономію під назвою «Підкарпатська Русь», але вже в березні 1939 року цей регіон проголосив незалежність як Карпатська Україна.

Вони проголосили своїм прапором синьо-жовтий стяг, який складався з двох горизонтальних смуг: верхньої синьої та нижньої жовтої, що ідентично сучасному державному прапору України.

Фото: Прапор Карпатської України, 1939 рік

У радянські часи використання синьо-жовтого прапора було під забороною, проте українські дисиденти та націоналістичні організації продовжували його використовувати як символ спротиву. Прапор став символом нескореності й боротьби за права українського народу, навіть у часи найжорстокіших репресій.

Під час антирадянських виступів та мітингів у 1960-1980-х роках, синьо-жовті прапори часто виготовляли таємно і підіймали у місцях протесту, попри загрозу арештів та переслідувань.

Фото: Фото синьо-жовтого прапора, встановленого Г. Москаленком і В. Куксою в ніч проти 1 травня 1966 року над будівлею КІНГ. Напис на полотнищі: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ»
Фото синьо-жовтого прапора, встановленого Г. Москаленком і В. Куксою в ніч проти 1 травня 1966 року над будівлею КІНГ. Напис на полотнищі: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ»

26 квітня 1989 року Юрко Волощак, активіст Товариства Лева, вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на площі Ринок у Львові, присвяченому річниці Чорнобильської катастрофи. Прапор з золотим тризубом виготовила художниця Галя Дмитришин.

Фото: Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності
Незабаром після цього член Українського християнсько-демократичного фронту, керованого Петром Січком, також підняв прапор. Це був перший випадок публічного підняття українського національного прапора в УРСР у радянські часи.

Синьо-жовтий прапор використовувався під час інших акцій протесту, як от «Ланцюг єдності» у 1990 році. Тоді українці утворили живий ланцюг від Львова до Києва, демонструючи солідарність і прагнення до незалежності.

Фото: Формування «Ланцюга єдності» в Калуші на вулиці Грушевського, 1990 рік
Формування «Ланцюга єдності» в Калуші на вулиці Грушевського, 1990 рік

Стяг незалежної України

Як національний стяг незалежної України синьо-жовтий прапор відновили після проголошення незалежності у 1991 році.

За офіційною версією, 23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів унесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради.

Освячення Національного прапора провів священник УАПЦ Петро Бойко. Якраз до цієї події та прив’язаний Указ Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» № 987/2004. Цей прапор як реліквія урочисто зберігається під склом у музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність.
Фото: Український прапор, внесений у сесійний зал Верховної Ради 24.08.1991 року, збережений у музеї ВРУ
Український прапор, внесений у сесійний зал Верховної Ради 24.08.1991 року, збережений у музеї ВРУ

Сучасний державний прапор України складається з двох горизонтальних смуг: верхньої синьої та нижньої жовтої. Синій колір символізує небо і мир, тоді як жовтий — родючі поля пшениці, що є символом достатку і добробуту. Ця композиція втілює гармонію між природою і людиною, а також національні цінності українського народу.

Фото: Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Сьогодні синьо-жовтий прапор є не лише державним символом, але й важливим елементом національної ідентичності й символом боротьби за мир. Прапор став символом Революції Гідності 2014 року і боротьби за територіальну цілісність України в умовах російської агресії.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Сучасний український прапор як міжнародний символ миру та боротьби

З початком повномасштабної війни, розпочатої росією проти України 24 лютого 2022 року, синьо-жовтий прапор набув нового значення на світовій арені. Він став не лише символом національного суверенітету та незалежності, а набув значення уособленого символа боротьби за мир, свободу та демократію.

Український стяг часто з’являється на світових сценах завдяки підтримці відомих осіб, політиків, митців та громадських діячів.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

У березні 2022 року британський експрем’єр-міністр Борис Джонсон під час одного зі своїх виступів прикріпив до піджака значок з українським прапором як знак підтримки України. Такий самий жест зробив президент Франції Еммануель Макрон та багато інших європейських політиків.

Відомі музиканти — Ед Ширан, U2, Maneskin, Imagine Dragons, Гаррі Стайлз, а також інші знаменитості, використовували український прапор під час своїх виступів, щоб виразити солідарність з Україною.

У містах Європи, Америки, Азії, Австралії люди виходять на вулиці з синьо-жовтими прапорами, висловлюючи підтримку Україні та протестуючи проти війни. На мітингах у Вашингтоні, Берліні, Лондоні, Токіо, Сіднеї та багатьох інших містах український прапор став символом, який об’єднував людей у їхньому прагненні до миру та справедливості.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності
Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Поєднання синьо-жовтих кольорів на теренах України пройшло довгий шлях для того, щоб сформувати сьогодні синергію значень, таких важливих вже не тільки для українців, а для цілого світу. Не можна сказати достеменно, що означало поєднання барв у стародавніх словʼян, звитяжників Козацької держави чи УНР, оскільки теорій чимало.

Фото: Історія походження прапора України та символізм: від скіфів до незалежності

Проте ми точно знаємо, що сьогодні український прапор символізує жагу до справедливості, миру, боротьбу проти жорстокості та віру у світле майбутнє.

Фото: Нове креативне пакування для лінійки мінікефірів «Галичина» — кейс MOKO Digital
Софія Старк
Софія Старк
• Media Editor
Агенція digital-маркетингу Inweb
Media Editor, дипломована журналістка із пристрастю до Digital та технологій. Маю стаж графічного дизайну розрізом у 5 років, вивчала основи SEO, email-маркетингу та була Head of SMM. Ваша персональна Сірі у світі digital, штучного інтелекту тощо. Педантична перфекціоністка із неймовірною допитливістю, тому збираю найцікавіше, щоб ви могли прочитати це в медіа. Обожнюю геймінг та практикую мобільну фотографію.
Більше цікавого