«Ми не вміємо якісно відпочивати»: як подолати вигорання, щоб не тільки працювати, а й жити

Багато спеціалістів навіть не здогадуються, що відчувають не просто лінь і апатію, а повноцінне вигорання від роботи. Професійне вигорання поступово з’їдає радість в усіх сферах життя, включаючи особисте. Про це Іван також чесно розповідає, і тому ми вважаємо цю історію вартою уваги — бо це реальний досвід того, як можна подолати вигорання та набути нових звичок для кращого життя.

Вигорання — це синдром постійної втоми та емоційного виснаження від своїх професійних обов’язків, що часто проявляється у небажанні виконувати задачі та відсутності задоволення від результатів своєї роботи або самого процесу.

Читайте далі пряму мову про особистий досвід Івана у боротьбі з вигоранням.

Як я вигорів у міжнародній компанії

Я працюю з 2015 року. Мав досвід роботи в чотирьох компаніях. В першій та другій — на позиції менеджера з продажів. Третя, в якій я працював і в якій, власне кажучи, і вигорів, це була міжнародна телекомунікаційна компанія.

Я був акаунт-менеджером та відповідав за партнерську комунікацію. Ми займалися IP-телефонією та міжнародним роумінгом.

Суть бізнесу полягала в тому, щоб продати тим, у кого є дзвінки з країни №1, маршрути для дзвінків у країну №2. Щоб вивести свої угоди в плюс, бо партнер завжди хоче якісний маршрут за ціною нижче ринкової, доводилося використовувати маршрутизацію нижчої якості, ніж було домовлено попередньо. Високоякісні маршрути для роумінгу дзвінків дорогі, а економія давала 3-4% маржинальності, що на таких об’ємах давало значний дохід.

Суть такого підходу полягає в тому, що ти пропонуєш якісний маршрут для дзвінків нижче ринку, і на тебе із задоволенням ставлять велику кількість трафіку, періодично перевіряючи якість твого маршруту. Ти продаєш його нижче ринку на кілька відсотків, при цьому використовуєш маршрут іншого партнера, нижчого рангу та якості, відповідно дешевого по вартості, і так виводиш свою угоду в плюс, проте повинен бути дуже уважним до якості свого маршруту і також постійно слідкувати за тим, щоб все працювало належним чином.

В CRM-системі я вносив налаштування. А весь день спілкуєшся з партнерами листуванням та, зідзвонюєшся. В системі паралельно налаштовуєш, на якого із партнерів і на який маршрут від цього партнера піде трафік.

Лицемірство та особисті зустрічі: шлях до вигорання

В цій бізнес-моделі мені найбільше не подобалось лицемірство. А воно властиве цій індустрії загалом.

Плюсом були постійні відрядження в інші країни, в яких знаходяться партнери. Туди регулярно треба було їздити задля домовленостей з партнерами по об’ємах трафіку і якісними маршрутами для дзвінків. В індустрії особисті зустрічі були обов’язкові — листуванням справи здебільшого не вирішувались.

Три місяці на усвідомлення вигорання

Через півтора року роботи в цій компанії я зрозумів, що останні три місяці я кожного ранку прокидався з думкою про те, що не хочу їхати на роботу та йти в офіс. Причиною було те, що майже кожного партнера доводилося вводити в оману.

Цей обман не є чимось унікальним, оскільки вся індустрія побудована на ньому. 99 із 100 компаній будують свою бізнес-модель саме на тому, щоб продавати нижче ринку якісні маршрути і на кілька відсотків потоку трафіку ставити тарифікацію на маршрути нижчої якості. Так це працює.

Кожного з партнерів мені доводилося відвідувати, з ним товаришувати, налагоджувати партнерські взаємини. Потім я їхав додому, і додавав кілька відсотків тарифікації на маршрути нижчої якості або ж ставив певний відсоток низькоякісного трафіку, щоб виводити нашу попередню умову в плюс для себе. І те ж саме робив партнер у себе в системі.

Тобто робота полягала в тому, щоб дружити і одночасно обманювати, причому це розуміли ви обоє.

Симптоми професійного вигорання: моральні та фізичні

Не хотілося нічого робити, робочі обов’язки гнітили, а також взагалі перестали цікавити будь-які можливості для зростання доходу чи кар’єри. Ти просто починаєш поступово ненавидіти те, що робиш, при тому, що розумієш реально величезний потенціал цієї роботи.

Із моральних симптомів, які я за собою помічав, були такі:

• повна апатія не просто до роботи, а загалом до будь-якої діяльності, відпочинку тощо;
• втрата довіри до оточуючих та довіри як такої;
• стагнація у стосунках з близькими, небажання спілкуватись, закриття від них.

Із фізичних симптомів, які я почав помічати за собою, це:

• 6-8 разів на рік різноманітні захворювання: проблеми з травленням, регулярні головні болі, чого раніше не було;
• безконтрольний набір ваги, навіть при тому, що їси дуже мало і маєш деяку фізичну активність. Не говоримо про повноцінні заняття спортом за графіком, але як мінімум регулярні прогулянки по парку;
• «дешева радість»: шкідливі звички, алкоголь;
• сон 8-9 годин, але він не давав відпочинку.

Критична точка і звільнення з роботи

Одного ранку я прокинувся з дуже гострим небажанням знову йти в офіс та робити те, що я робив. І я просто звільнився: написав повідомлення своєму керівнику, що я звільняюсь, це моє остаточне рішення і я стовідсотково його не переглядатиму. Таке ж повідомлення я надіслав керівництву компанії та сказав, що прийду в офіс віддати всю техніку, бо більше не можу і не хочу цим займатися, ані ментально, ані фізично. Я відчував, що це — край. Я більше так не можу і не хочу.

Три місяці без думок про роботу

Мій кейс не досить показовий, тому що я після звільнення зібрав всі свої речі в Одесі і поїхав на батьківщину, у Черкаську область, де три місяці літа провів просто в батьків, займаючись рутиною, не думаючи про роботу, перспективи та майбутнє. Там, вважаю, я вигорав остаточно.

Я вже був сімейною людиною, і в один момент гроші, які в мене були накопичені завчасно, почали закінчуватись. Питання найближчого майбутнього постало критично, почались регулярні чвари із дружиною, тотальна економія на всьому, і я емоційно догорав.

Згодом я просто здався, зібрав всі речі, і поїхав назад до Одеси шукати роботу.

Обираємо, ким хочеться працювати: методика для визначення своїх бажань та здібностей

В значній мірі мені допомогла дружина, придбавши для мене курс фінансової грамотності, що спонукало мене більш поглиблено працювати з питаннями накопичення та фінансів загалом. Але саме основним моїм методом стало наступне:

1. Беремо аркуш паперу і ручку.
2. Ділимо листок на чотири частини або беремо чотири аркуші паперу.
3. На одному пишемо, чим хочемо займатися, і що подобається, плюс це виходить (наприклад, займатись продажами).
4. На іншому пишемо, чим хочемо займатися, це подобається, але не виходить (наприклад, інтернет-маркетинг, створення сайтів, програмування на простих мовах програмування).
5. На третьому пишемо, чим не хочемо займатися, хоч це і виходить (наприклад, працювати в сфері, де є фактор введення в оману свого партнера чи клієнта як частина бізнес моделі).
6. На четвертому пишемо, чим не хочемо займатися, це не подобається, і це погано виходить (наприклад, продавати «на пряму по телефону», по 5 разів на день зустрічатись з клієнтом тощо).

Треба біля шести годин вільного часу, подекуди і декілька днів, щоб заповнити максимально кожен із листків, збираючи якомога більше даних про себе. Це дозволить провести аналітику і вибрати конкретну професію.

У моєму випадку я був не сильний в математиці та не вмів робити великих обчислень, проте я дуже любив працювати з таблицями, даними, великими об’ємами цифр і так далі — сам процес мені подобався. Хотілось прокачати цю навичку. Мені подобалось щось аналізувати, переглядати, налаштовувати.

Я не люблю працювати з людьми напрямку, коли вони виступають в ролі клієнта. Проте я люблю продавати, креативити і будувати цікаві «воронки», котрі будуть приносити позитивний результат, а не позбавляти когось чого-небудь. Було бажання займатись «не прямими» продажами коли кінцевий клієнт буде задоволений результатами.

Я хотів мати можливість працювати будь-звідки, бути носієм якогось унікального знання, котре недоступне будь-кому, володіти нестандартними навичками та вміннями. Такими складними методами я прийшов до професії маркетолога, а саме — спеціаліста з налаштування та оптимізації контекстної та таргетованої реклами.

Мотивація прийшла в процесі, тобто я захотів щось робити, коли почав щось робити.

Як запобігти новому вигоранню

Так само! Я робив це вже не раз. Часто, коли набридає займатися класичною рутиною, я сідаю і беру чотири листки, і розписую все те саме, але про якусь конкретну роботу чи напрямок. Це може стосуватися лише роботи з Google Ads, або рекламою в LinkedIn, чи Facebook тощо. Тобто все, що викликає сумніви або приносить труднощі.

Профілактика вигорання: відпочинок понад усе

Щоб не вигорати, варто вести комплексне, широке і наповнене життя, вміти відпочивати. На жаль, ми всі говоримо про вміння швидко читати, друкувати всліпу, бути ефективним, вміти працювати на всі 100%, бути уважним, а не про критичне мислення. Ніхто нам не розповідає про те, що однією з найважливіших навичок є якісний відпочинок. Мені допомагає таке:

• Брати регулярні відпустки.
• Кожного місяця кілька разів брати один вихідний день посеред тижня або ж додатково до суботи з неділею.
• Відпустки проводити не вдома і навіть не в своїй області.
• Тиждень наповнений регулярними активностями, де буде зовсім інший соціум, відмінний від сім’ї чи роботи. В моєму випадку це похід до громадської лазні кожного четверга.
• Регулярний спорт мінімум тричі на тиждень. Не має значення, що саме це буде. Навіть 30 хвилин фізичної активності краще, ніж нічого. Я ходжу в тренажерний зал «тягати залізо», подобається ще зі школи.
• Контроль кількох найбільш критичних сфер життя. Це може бути час із рідними, більш ефективне управління фінансами, здоров’я тощо. Щось, на що раніше не було часу або грошей. Просто почніть вести якусь таблицю, де будете записувати щось,аналізувати, вирішувати або фіксувати свої ідеї та плани. Наприклад, для мене критично важливо вести своє фінансове планування, тому я вже кілька років веду звітність про свої доходи, витрати, а також трекінг динаміки особистих фінансів. Для цього створив просту Google Таблицю.
• Ну і найголовніше — сходити до якісного та кваліфікованого психотерапевта. Мені пощастило — в соціальному пакеті дружини на її посаді я міг користуватися послугами її корпоративного психотерапевта, що й допомогло.

Що протипоказано людині, яка не хоче вигоріти

Діяти наперекір своєму внутрішньому голосу. Якщо ти сьогодні не хочеш нічого робити, то візьми вихідний і не муч себе відчуттям провини. Якщо хочеш відпустку, скажи про це своєму керівнику, це не є підставою для покарання, і, швидше за все, не призведе до чогось поганого, але твій керівник буде знати про твоє бажання відпочити і, можливо, зрозуміє, що ти втомився. Це може змінити відношення до тебе, обсяг твоїх завдань і очікування з їх боку, оскільки вони будуть враховувати твій стан.

Якщо тобі не подобається те, що ти робиш, серйозно подумай про зміну професії. Не варто сидіти на місці та марнувати свій час, роблячи те, що тобі не до вподоби. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на нелюбу роботу.

Mindfulness та фокус: вчимося концентрації

Прокачати вміння відпочивати, відновити свої сили, фокус та концентрацію за 15-20 хвилин певних практик — на моєму досвіді, в моєму оточенні, це не вміє ніхто.

Круто вміти планувати вихідні так, щоб вони були цікаві, корисні, і при цьому ти відпочив. Але в моєму оточенні так не вміє ніхто, і я не вмію. Ми не вміємо відпочивати. Це дійсно важлива навичка.

З вигоранням сам на сам

Ніхто тобі не допоможе. Ніяка книжка чи YouTube-канал, стаття тощо. Якщо ти вже став на дорогу вигорання, то найменше, що тобі хочеться — це щось читати чи десь йти до когось за допомогою. Коли я був у вигоранні, в свідомості туман, він не дає повноцінно зрозуміти все, що хоче до тебе донести автор відео чи подкасту.

Знову радість від того що робиш: що відчуваєш, коли вигорання позаду

Коли почав займатись тим, що реально драйвить і цікавить. Коли хочеться йти в офіс. Вночі прокидаєшся від того що тобі наснилось, як вирішити ту чи іншу проблему. Тут група людей, з якими цікаво спілкуватись не просто від того що вони такі цікаві люди, а від того що вони експерти в тій сфері, яка тебе реально цікавить. Вони діляться з тобою масою всього, і вони ось, поруч, біля тебе в кабінеті, за сусідніми столами сидять. Коли я відчув оцю радість, то зрозумів, що переміг вигорання. Цей момент усвідомлення прийде 100% сам собою!