10 маловідомих історичних фактів про тризуб
З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак чи оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Він відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в на українських землях — з II ст.
Ми в диджитал-агенції Inweb вирішили зібрати 10 маловідомих історичних фактів про тризуб, які ви могли не знати.
1. Тризуб має понад 200 гіпотез трактування
Існує понад 200 гіпотез щодо трактування тризуба як знаку, включаючи версії про його походження від скіпетра візантійського чи скіфського царя, голуба Святого Духа, корогви, якоря тощо.
У Європі 1860–1862 рр. навіть спалахнула суперечка, яка дістала назву «дворічної наукової дискусії», з приводу змісту та значення загадкового тризуба. Історики так і не дійшли згоди щодо того, яка з гіпотез є найбільш ймовірною.
2. Трипільці — перші амбасадори тризуба
Трипільці широко використовували тричленні символи та структури. Найбільш відомим серед них був тризуб. Трипільська культура існувала з IV до початку III тисячоліття до нашої ери на території від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря та Балканського півострова.
Основним заняттям трипільців було гончарство. А посуд прикрашали орнаментом у вигляді гребінців з трьома зубцями, зазвичай у формі спіралі, який можна побачити на глечиках, тарілках та інших виробах.
3. Тризуб повʼязаний із грецькими колоніями
На початку залізного віку на північному чорноморському узбережжі почали засновувати грецькі міста-колонії. Ольвія була однією з найважливіших колоній. Як і інші колонії, Ольвія карбувала власну монету, на яких часто зображували знак Посейдона — тризуб.
Розкопки виявили залишки міста: майдани, бруковані вулиці, мури, театри, храми, стадіони, громадські та житлові будинки. Знайдені наскельні малюнки з тризубом датуються I тисячоліттям до н.е.
На монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з V ст. до н.е. Цей символ чітко виділяється на грошових знаках боспорських царів, зокрема Котіса (123-131 pp.), Ріміталка (131-153 pp.) та Ріскупоріда (239-261 pp.), де тризуб є головним елементом.
4. Перша писемна згадка про тризуб на теренах України повʼязана з Княгинею Ольгою
Перша згадка про знаки тризуба в літописах належить до X ст. Посли київського князя Ігоря, після поразки біля Царгорода, при укладенні договору з візантійцями, мали печатки з тризубом.
А після смерті Ігоря, його дружина Ольга, яка стала повноправною княгинею, розставляла князівські знаки тризуба по всій Київській землі — аж до Новгородських земель, повідомляє «Повість минулих літ» (XI ст.).
Також мисливці сплачували податок під час правління Ольги кунами (хутряні гроші, включали шкури звірів), на них ставили тавро тризуба.
5. Зображення тризуба за межами України трапляється в болгарському рукописі
Про князівський знак Руси-України знали й за її межами. Так, на малюнку з відомого болгарського рукопису «Хроніка Манасії» (XIV ст.) зображені дружинники великого князя київського Святослава під Доростолом з прапорами. На вершках списів були тризубці.
6. Тризуб змінив значення за часів Володимира Великого
Тризуб був язичницьким символом у часи Руси-України. Він асоціювався з Перуном та блискавкою. Однак, після охрещення Володимира в Дніпрі (988р.), почалося заснування нових звичаїв і «нового» тризуба. Він почав сприйматися як християнський знак, що поєднував Бога-Отця, Сина і Святого духа.
Володимир одним з перших почав карбувати монету. На них зображено з одного боку — портрет володаря, а з іншого — тризуб і напис «Володимир на столі, а це його серебро».
7. Тризуб зображений на Реймському Євангелії Анни Ярославни
Ярослав Мудрий проводив політику шлюбних договорів, одружуючи та видаючи своїх дочок та синів за іноземних володарів. Так тризуб «подорожував» з країни в країну.
Одну з дочок Ярослава — Ганну (Анну), знають як королеву Франції. А Реймське Євангеліє, яке вона вивезла з собою з України як частину посагу у 1050 р., має печатку тризуба.
8. Чим замінили тризуб за часів роздроблення Руси-України
У період феодального роздроблення Русі тризуб поступово витісняється з ужитку. На зміну приходять: на Київській землі — зображення святого архистратига Михаїла, а на західноукраїнських — лев, що дереться на скелю.
Хоч окремі династичні роди на українських землях використовували тризуб як своє династичне знамено аж до XV століття, поступово він утратив значення державного символу.
9. Тризуб міститься на клейнодах козаків
За часів масового покозачення тризуб, як знак великих князів занепадає. Його місце на гербах займають інші символи: козак з мушкетом, шаблею, вежами, конем, булавою, хрестом тощо.
В деяких козацьких клейнодах є мізерний натяк на тризуб, ось як на гербі українського гетьмана — Б. Хмельницького. Біла ламана лінія, оточена золотом, на червоному тлі — має саме три зубці.
10. Грушевський сприяв відновленню тризуба
Після прийняття 22 січня 1918 p. IV Універсалу Центральної ради про проголошення України самостійною, її голова М. Грушевський виступив з пропозицією взяти за герб УНР знак князівської влади часів Руси-України — тризуб.
Мотивував він тим, що: «Українська народна республіка, ставши наново державою самостійною, незалежною, мусила вибирати собі й державний герб.., найбільш натуральна річ для неї звернутися до тих старих державних знаків чи гербів, які вживалися нею за старих часів».
На думку М. Грушевського, найкращий такий знак — тризуб, що вживався на монетах Володимира Святославича та його нащадків. Михайло Грушевський розробив власний проєкт Державного герба УНР.
Пропозицію щодо тризуба підтримали, проте ескізи герба доручили виконати президенту Української Академії мистецтв В. Кричевському. Він підготував проєкт великого і малого гербів УНР та відповідних печаток. Проєкти були затверджені 22 березня 1918 р.
Тризуб — це цікава і дещо містична історія нашої держави, у якій приховано багато фактів й вигадок. Попри те, що століттями рф та інші загарбницькі держави хотіли знищити памʼять про тризуб, він відновлювався та заново ставав символом України.
