Як війна вплинула на ринок копірайтингу та скільки коштує тисяча знаків хорошого тексту

2022 рік – не перше потрясіння, яке переживає вся Україна, а разом із нею і контент-студія WordFactory. Ми починали у важкі кризові 2008–2009 роки, пережили стрибок долара з 8 до 25 гривень, змушені були повністю змінити ціни та клієнтів… Але за будь-яких обставин ми завжди намагалися працювати без перерв. Єдиний раз на кілька днів повністю зупинилися лише під час розстрілів на Майдані 2014 року.

Після того, як студія гідно витримала випробування пандемією, нам здавалось, що все найгірше позаду. Аж тут почалася повномасштабна війна…

Що сьогодні відбувається на українському ринку копірайтингу? Чи з’явилося більше хороших райтерів? І головне: скільки коштує тисячознак? Розповімо на прикладі власної практики і з огляду на те, що ми бачимо. Тенденції, проблеми, принципи та виклики контент-ринку – поділимося всім.

Принципи роботи компанії під час війни

Корисно бути готовим до кризи завжди

Таке усвідомлення прийшло 2008 року, коли я працювала рекрутером в агенції. Тоді я побачила, як компанії без запасу міцності згорталися за лічені тижні, а ті, що були готові, не тільки вистоювали, а й посилювали команду. Тому взяла за правило бути готовою до різких змін. Це означає, як мінімум, мати запас фінансів для виплати зарплатні команді на докризовому рівні. Саме це дало змогу WordFactory зберегти всіх працівників, яких ми ретельно шукали та відбирали. Ті, хто опинився в окупації та не мали змоги працювати, продовжували отримувати виплати на довоєнному рівні. Це більше про внутрішні принципи роботи, але, можливо, комусь стане у пригоді і цей наш досвід.

Проблема: Без роботи залишилося багато кваліфікованих авторів, які пишуть тільки російською та українською мовами.

Сьогодні ми отримуємо резюме райтерів із контент-студій, відомих SEO-агенцій, великих проєктів e-commerce, пишуть навіть власники контент-студій.

Віра в локальний ринок

Проблема: Під час кожної кризи агенції масово звільняють авторів і редакторів, навіть дуже хороших. От просто в один день. Таке було і в лютому 2022 року, і в пандемію, і 2014 року.

Мене як засновницю контент-студії це дивує і гнітить. Адже я ще не бачила такого «армагедону», через два місяці від початку якого українці не починали б знову завзято працювати. Вже у квітні 2022-го ми були в плюсі, зокрема й за рахунок наших локальних проєктів, а не тільки іноземних. У травні, червні та липні студія була в дуже відчутному плюсі. Наші найкращі люди нікуди не поділися, і в той час, коли інші розгубили свої команди, ми були готові працювати без розкачки.

Чому так? Тому що саме збереження команди дає змогу швидко зорієнтуватися в нових реаліях, переналаштуватися й продовжувати розвиватися за будь-яких обставин.

Віра у відбудову та вихід на нові ринки

Проблема: Великому локальному бізнесу зараз важко. Наші колишні клієнти – маркетплейси, національні інтернет-магазини – дуже постраждали.

Але український ринок, на якому ми добре почувалися до повномасштабної війни, уже починає подавати ознаки життя. Рулять клієнти з малого бізнесу, багато маленьких хороших стабільних клієнтів. Ну а закордонні компанії – це точка росту і для агенцій, і для спеціалістів.

Прості речі приносять гроші

Проблема: Багато відомих колег по цеху в перші місяці війни намагалися, як і раніше, триматися за свій «ексклюзивний, крафтово-бутиковий маркетинг».

Але реальність така: під час криз витрати на ефемерні послуги, ефективність яких важко обчислити, «ріжуть» у першу чергу. Саме тому ті ж колеги досить швидко оголосили повернення до тисячознакового копірайтингу – до того, що зрозуміло й цінується за будь-яких умов.

Збереження якості та сервісу під час кризи

Проблема: Затримки у виконанні своїх зобов’язань бізнес виправдовує війною.

Важко всім, але якщо вам найважче, то клієнти підуть. Як WordFactory вдається дотримуватись дедлайнів навіть під час війни?

  • Гнучке планування.
  • Автори на підстраховці.
  • Запасні редакторські потужності.
  • Контрактні співробітники.

Диджитал- та IT-компанії з офісами в Україні досі не стикалися з такими масштабними проблемами. Наприклад, у нашому штаті є автори з експертизами і досвідом у різних галузях: від SEO до агробізнесу. При цьому на агротематику пише тільки один райтер, бо немає необхідності наймати кількох. Авторів, які пишуть німецькою, також небагато. Так і копірайтери повноцінно завантажені, і клієнти швидко отримують свої тексти. Але так було до війни.

Зараз же навіть найкращий автор, який працює суперякісно та швидко, в день дедлайну може повідомити, що:

  • прилетіла ракета, і в його місті немає електрики;
  • усе нібито нормально, але через стрес від фронтових новин і страшних подій він впав у ступор;
  • він виїжджає з окупованої чи обстрілюваної території або на працевлаштування за кордон, пішов на фронт чи втратив когось із рідних…

Такі причини зриву дедлайну стали нашою реальністю. І це не безвідповідальність. За таке не можна насварити чи звільнити, бо доведеться звільняти всіх.

Проблема: У травні ми та наші колеги часто чули від клієнтів: «Хочемо працювати з райтерами з України, але з тими, які виїхали за кордон. Ми вже дуже обпеклися з дедлайнами».

Знадобилося три місяці, щоб ми взяли під контроль цю проблему, але для цього важливо було налагодити вищенаведені чотири пункти.

Ринок праці – ринок роботодавця? Не все так просто!

«Ох, які ж можливості зараз відкриваються перед замовниками текстів! Послуги здешевіли, і можна багато текстів отримати за копійки, а кандидати шикуються в черги», – почула я від одного знайомого.

Проблема: Локальний ринок реклами просів на 95%, відповідно, вивільнилося дуже багато копірайтерів, які писали українською та російською. Серед них є дуже круті та дуже ображені на колишніх роботодавців, які звільнили їх у лютому. Найдраматичніша ситуація сьогодні з копірайтерами, які пишуть іноземними мовами. Україна переживає колосальний відтік кваліфікованих спеціалістів зі знанням іноземних мов.

Серед вимушених мігрантів вони здатні найкраще асимілюватися або хоча б перечекати війну за кордоном. Вони виїхали і мають влаштуватися на роботу, щоб підтвердити статус, отримати можливість винаймати житло тощо.

Одна наша співробітниця пішла працювати на завод в Угорщині, друга – в Чехії, третя працевлаштувалася в держустанову в Нідерландах, четверта – бібліотекарем в Англії, п’ята – в тій же Англії райтером у локальне видання. Багато хто з них мріяв за 2–3 тижні повернутися додому, але війна триває, а на новому місці поступово облаштовується життя. Хтось:

  • отримав роботу мрії;
  • скористався шансом пожити реальним, не туристичним життям там, куди літав відпочивати;
  • влаштував дітей до престижної школи, де можна отримати диплом міжнародного зразка, щоб далі продовжити навчання будь-де в Європі;
  • винайняв житло дешевше, ніж на заході України…

Криза – це не тільки втрати, а й надбання

Як і вся країна, ми у WordFactory пройшли через багато випробувань, щоб здобути новий корисний досвід. Так, у 2013 році, коли курс долара підскочив удвічі, ми змушені були попрощатися з чудовими постійними клієнтами, але незабаром змогли знайти нових і не менш чудових, і дорожчих. А в пандемію ми круто призвичаїлися до тотальної дистанційки і дуже непогано почувалися на ринку.

Навіть під час цієї страшної війни в роботі трапляються невеличкі приємності. Наприклад, раніше ми, як гончаки, полювали на хороших райтерів-чоловіків із технічною освітою, які вміють цікаво та експертно писати про автосервіс, технології, футбол. Сьогодні ж резюме від них стало значно більше.

Скільки коштує 1000 символів без пробілів?

Ось у такому контексті сьогодні працює український бізнес та наша контент-студія. І він сильно впливає на ціноутворення. На головне питання дамо відповідь одразу: ціни не впали, а навпаки, зростають. Головні причини:

  1. Зміна потреб або банальна ціна на гречку. Грубо порівнюючи, в лютому наш автор міг за день заробити на хліб, шампанське, сир брі, ягоди і м’ясо. Тепер тих самих коштів вистачає на кілограм гречки, хліб, картоплю та молоко. Ми в агенції вже неодноразово переживали такі моменти, коли через зростання курсу долара та інфляцію доводилося подвоювати гонорари авторам та редакторам. Зараз такий крок також неминучий.
  2. Вимушена міграція. Райтери, які виїхали за кордон, уже працюють на іноземні компанії, отримують зарплатні й гонорари в іноземних валютах на рівні країн, в яких опинилися.
  3. Курс долара. Просто згадайте, скільки ви платили за копірайтинг раніше, і скорегуйте ціну відповідно до курсу долара.
    Наразі ціна 1000 символів якісного опису айфона становить приблизно 200 грн. Про експертні статті з LSI англійською або іншими іноземними мовами менше ніж за $20 за 1000 символів можна забути.

Отже, підсумки

  • Криза на ринку праці, спричинена повномасштабною війною, – дуже специфічна і найглибша за останні років 15.
  • На ринку багато професійних райтерів з українською і російською мовами.
  • Кандидатів під іноземні замовлення не стало більше. Кращі, на жаль, виїжджають, і боротися за них українським компаніям важко.
  • Ціни ростуть на всі контент-послуги, приблизно відповідно до курсу долара.
  • Відчутно побільшало резюме від кандидатів-чоловіків із технічним бекграундом.
  • Компаніям з українськими офісами стає складніше з іноземними клієнтами: вони масово відмовляються від послуг команд, які перебувають в Україні, через неможливість прогнозувати дедлайни.

І про хороше. Журитися й бентежитись українці вміють два місяці максимум. Ринок контент-послуг почав оживати вже в березні. Активності ще далекі до показників січня-лютого, але ми спостерігаємо значне зростання кількості замовлень від малого і середнього українського бізнесу.

Продовжуємо працювати й разом до перемоги!